Друг

- Ніко, а ти куди? - Мама ловить мене біля самих дверей, коли я вже практично втекла з дому.

- Мамочко, на мене Катя очікує, - корчу нещасну мордочку, але мама на це не ведеться. Вона на мене дуже і дуже зла, тому що сьогодні зловила мене на тому, що я повернулася додому о шостій ранку, і я ледве її вмовила нічого не розповідати татові.

- Якщо ти зараз вийдеш за ці двері, то доведеться пояснювати батькові, чому ти прийшла сьогодні в такий час... І йому то ти точно розповіси чим саме займалася!

У цей момент у мене червоніють навіть вуха, тому що чим я займалася, я навіть під дулом пістолета не розповім. Батько мене просто по стіні за таке розмаже.

- Я не розумію, чому я повинна чекати якогось мужика! - Обурююсь і стягнувши з голови шапку кидаю її назад на полицю. Що за несправедливість? Через те, що до тата припреться якийсь друг, я маю сидіти й тухнути вдома!

- Цей мужик - тата друг, він довгий час жив за кордоном і...

Я закочую очі й проходжу до кімнати. Так-так, я чула цю історію три рази. Якийсь мега крутий мужик, з яким тато не бачився вже років сім. Приїжджає до нашої країни й вестиме з татом бізнес. Тільки я ніяк зрозуміти не можу - я то тут до чого?!

У кишені вібрує телефон, дістаю та бачу повідомлення від Каті.

- Скажи Катерині, щоб трохи почекала, не помре, - я дивом встигаю заблокувати екран, я ледве інфаркт щойно не зловила.

Відходжу убік і знімаю блокування з екрана.

"Ти з ним переспала? Так??? Признавайся! Скільки оргазмів? Було боляче? Мені ось вперше боляче взагалі не було."

І це мало не прочитала мама! Ми зараз вже швидку викликали б! Мама вважає, що чоловік може бути одним і єдиним на все життя. Ось як у неї тато. І секс обов'язково лише після весілля. Знала б вона, що в мене інші погляди на цю ситуацію, їй точно стало б погано.

"Це мало не прочитала моя мати! Вгамуйся! І так, я з ним переспала."

Ставлю смайлик чортяки в кінці й відправляю.

Далі повідомлення подруги не читаю, бо знаю, що вона мене тролитиме. Я весь минулий вечір називала її сорокарічного залицяльника "старим пердуном", а потім поїхала з чоловіком старше за мене. Але чоловікові на секундочку тридцятка з хвостиком, так що не потрібно закочувати очі. І для довідки - я зазвичай так не роблю, просто вчора... Начебто зі мною якась чортівня сталася. Мені ще ніколи так жоден хлопець не подобався. Та й емоцій я таких ніколи не відчувала. Поруч з ним... все було так... так...

Примушую себе струсити головою і заспокоїтися, а то розпливлася, як морозиво на сонці.

- Дочко, все ж таки вирішила залишитися, - тато входить у вітальню і широко посміхається. Мама, яка стоїть за його спиною, закочує очі й нагадує мені про те, що радість батька зараз це її заслуга. А я – невдячна егоїстка, яка хотіла згвинтити з дому по англійські.

- Звичайно, таточко, як я могла піти? - Підходжу ближче і чмокаю тата в щоку, - у нас сьогодні важливі гості. - І про себе додаю: "пуп землі до нас мчить, не інакше".

Через пів години я починаю люто ненавидіти чоловіка, він запізнюється! І навіть не подзвонив, щоб попередити, а я маю сидіти тут і тухнути! Я вже заочно його ненавиджу!

Коли у двері нарешті дзвонять, я не стримуюсь і видаю:

- Ну нарешті то!

Підриваюся з крісла та йду слідом за батьком. Зараз познайомимося, я прийму в подарунок барбі або що там притягли. Зазвичай татові партнери, які приходять до нас у будинок, дарують мені будь-яку нісенітницю. Іграшки, пластилін, фарби... Чомусь усі думають, що я маленька дівчинка, а потім виходить незручна ситуація. Це тому, що тато всім розповідає про мене так, що я ще мала. А потім дорослі мужики червоніють у нашому передпокої. Я вже з нетерпінням чекаю на свою ляльку і готуюся згвинтити з дому, як тут мої плани різко змінюються.

Двері відчиняються, а мої очі збільшуються в розмірі за секунду. Я боягузливо роблю крок назад, потім ще раз. У цей момент я мрію про супер здібності, зменшуватися до неможливих розмірів або хоча б стати невидимкою. Ні..., ні..., ні... Цього просто не може бути.

- Арсене, ну нарешті, - по голосу батька розумію, що він задоволений бачити мужика. А я ж своєю чергою кліпаю віями, наївна, все ще сподіваюся, що реальність виявиться просто моїм кошмаром і зараз все зникне. Але ні, все стає тільки гірше, коли чоловік подає голос:

- Вибач, Юра, корки, трохи не розрахував час.

Тисяча дрібних голочок зараз поколює мене зсередини, перед очима все починає пливти, бо цей голос... я не сплутаю ні з яким іншим.

"Подобається, коли я так тебе трахаю?" - буквально пару годин тому він гарчав мені це на вухо.

Серце боягузливо впало в п'яти й навіть не ризикує битися. У мене починається справжнісінька паніка, тому що друг батька не хоче стояти на порозі, він заходить у будинок і я розумію, що він через секунду мене побачить. У кутку, в який я щойно забилася, ховатися довго не вийде.

Я роблю провальну спробу втекти, але цієї секунди прямо перед моїм носом з'являється мама і невдоволено підтискає губи. Та що ж це за підстави найрідніших людей?

- Не ганьби нас, - шипить мама, а я мало не видаю, що вона трохи запізнилася з порадами.

- Ніка, познайомся, - чую голос батька і випростовуюся як пружина за секунду, жмурюся, розумію, що перед смертю не надихаюсь і на рахунок три обертаюсь, - це Арсен, а це Вероніка, моя дочка.

Я розплющую очі й дивлюся на Арса. Господи, тільки зараз розумію, що Арс це скорочено від Арсеній. Але як я взагалі могла припустити, що цей чоловік виявиться другом батька? Так само буває тільки в дурних комедіях і, зважаючи на все, в моєму житті.

Сам же Арсен ще не підозрює, яка підстава на нього чекає. Чоловік роззувається, а для мене все відбувається як у сповільненому фільмуванні. Ось він розгинається, повільно переводить погляд спочатку на батька, потім на мене... Спочатку з його обличчя злітає привітна посмішка. Після його очі темніють, і я виразно бачу в них спочатку здивування, а після злість. У моїх вухах починає дзвеніти від дикої паніки. Цікаво, якщо я зараз з криками "пожежа" вилечу з дому, батько вирішить, що я збожеволіла?