Слово, що ліпить світ: погляд на майбутню поезію Любові Матузок
Українська поезія готується до гучної прем'єри — нової збірки Любові Матузок «Еклектика клекоту». Перші опубліковані рядки занурюють у світ тонких метафор та інтимних переживань, де зі звичайних образів народжується справжнє поетичне диво. Це поезія, що торкається самих джерел буття та людської пам'яті.
Сучасна українська лірика збагачується новими очікуваннями. Літературна спільнота отримала змогу зазирнути за лаштунки творчого процесу поетеси Любові Матузок, яка готує до друку нову збірку з промовистою назвою «Еклектика клекоту». Оприлюднений фрагмент — це не просто вірш, а витончений шкіц, філософська замальовка про таїнство зачаття, де тілесність переплітається з космогонією, а буденні деталі набувають сакрального звучання.
Поетична тканина тексту вражає своєю образною щільністю та синестезією. Авторка майстерно поєднує тактильні відчуття («підвіконний хруст снігу») з візуальними метафорами («дерев’яний флюс»), перетворюючи батьків на «скудельників дива», які ліплять нове життя. Ця поезія — камерна, тиха, але водночас сповнена потужної внутрішньої енергії. Вона промовляє до читача не гучними гаслами, а через напівтони, шепіт зими за вікном і ледь вловимий ритм зародження світу в межах однієї кімнати.
Назва майбутньої книги, «Еклектика клекоту», обіцяє читачам подорож у світ, де поєднуються, на перший погляд, непоєднувані стихії, де внутрішній клекіт душі знаходить гармонію в еклектичному поєднанні форм і сенсів. Якщо цей невеликий уривок є камертоном усієї збірки, то нас чекає глибоке й медитативне читання. Це поезія для уважного й чутливого слухача, готового розшифровувати символи та вслухатися у тишу між рядками, де й народжується справжнє диво слова.