Поет, що будував храми культури: Пам’яті Віктора Бойка
Українська культура прощається з однією зі своїх найвизначніших постатей. На 80-му році життя відійшов у вічність харківський поет, перекладач і громадський діяч Віктор Бойко, який був не просто митцем, а справжнім архітектором культурного ландшафту свого міста.
Українська література зазнала щемкої втрати. Четвертого жовтня завершився земний шлях Віктора Степановича Бойка — видатного поета, перекладача та громадського діяча, чиє ім'я нерозривно пов'язане з Харковом. Його відхід — це не просто завершення біографії, а кінець цілої епохи для культурного середовища міста, яке він самовіддано творив і плекав протягом десятиліть.
Віктор Бойко був справжнім атлантом, що тримав на своїх плечах значну частину харківського мистецького життя. Його титанічна праця виходила далеко за межі письмового столу: він стояв біля витоків створення літературного музею, докладав неймовірних зусиль для функціонування культурного фонду, організовував незліченні літературні та музичні вечори. Для багатьох він був не просто митцем, а моральним орієнтиром та рушійною силою, що перетворювала сміливі ідеї на реальні культурні інституції.
Як поет, Віктор Бойко володів даром тонкого ліризму та глибокого філософського осмислення буття. Його слово торкалося найпотаємніших струн душі, а як перекладач він відкривав українському читачеві світи зарубіжної літератури, будуючи мости між культурами. Його творча спадщина — це не лише збірки віршів та перекладів, а й яскравий приклад служіння мистецтву, яке збагачує, надихає та робить світ кращим. Світло його таланту й надалі житиме на сторінках книжок та у вдячній пам'яті читачів.