Про книгу
Головні герої та атмосфера аудіокниги
- •Здорові, дорослі стосунки (Slow Burn): приклад того, як захопливий романтичний сюжет може будуватися не на токсичних маніпуляціях, а на довірі, повазі та поступовому зближенні.
- •Теплий психологічний клімат: кожна сцена наповнена життєвою мудрістю, впізнаваними побутовими деталями й тонким гумором.
- •Звучання в плеєрі: м'який, заспокійливий тембр озвучки діє як справжня аудіотерапія після напруженого дня.
Кому сподобається ця історія
- ✓Слухачкам, які втомилися від штучних драм і хочуть увімкнути теплу, світлу книгу перед сном.
- ✓Тим, хто любить історії про психологію почуттів, подолання самотності та ніжну турботу.
Пролог
Є дуже багато історій про кохання з першого погляду.
Ця — НЕ одна з них :-)
Дарина
Жах!
Я ніколи б не опинилася у цій халепі, якби просто відмовилася святкувати свій дурний день народження! Як і збиралася, власне. Я взагалі це дурнувате свято не переношу! З якої саме причини я маю радіти тому, що роки проносяться повз мене, а я так нічого й не маю з того, про що мріялося?
Але ж традиції… Отож, мене переконали, що так не годиться! Щоб йому пусто було, моєму братикові! Хай би сам тепер і вигрібав все це лайно.
Але ж ні, зараз тут я. По самісенький ніс у тому, на що точно не хотіла б звертати увагу!
— Що ти кажеш?! — перепитую я, переконуючи себе, що просто невірно все зрозуміла.
Мені доводитися кричати, аби Макс почув.
У мене закладає вуха від музики навколо та тих кількох бокалів шампанського, що я дозволила собі випити. Моє ж свято, наче. Проте наразі я про це шкодую. Бо алкоголь немов гуде у судинах і я відчуваю ще більше гуркоту від того, що в черепі шалено тарабанить клятий пульс! Так, ніби в мене збирається статися інсульт!..
Що все ж таки малоймовірно, враховуючи вік та сімейний анамнез, будьмо логічними. О, ні! Причина геть в іншому!
А конкретно — у цьому дурному, хтивому тупню, що зараз стоїть навпроти мене та посміхається! І я збіса зла на нього!
— Знаєш, я давно думаю, що нам пора внести новизну у наш сексуальний досвід. Наприклад, запросити ще когось у ліжко, га? — мій, трясця, хлопець заявляє це просто мені в лоба, не знітившись. — Це точно пожвавить наш секс. Ти ж не святько? — заявляє він зухвало та з викликом… обіймаючи іншу дівчину.
Яку він тільки-но цілував, гівна небесні! Посеред танц-полу.
— Що?! — я це коротке слово гарчу, немов якась мегера, їй-богу! Так, що чутно й крізь музику! — Ти так “думаєш”, дідько?!..
Здається, Макс таки вловив мій гнів. Але він надто пʼяний, аби адекватно на нього відреагувати.
— Ну ти чого психуєш?! Ми просто перевіряли, чи є той “дзинь”... збіг, хімія… розумієш? — підморгує. — Дружні обійми й дегустація, так би мовити! — Макс шкіриться, немов пришелепкуватий.
А я реально його прибити хочу! Або прикласти пляшкою шампанського по маківці, як мінімум.
Так, я розумію, що він пʼяний, хоча й обіцяв мені тримати себе в руках на цьому святкуванні, щоб його чорти вхопили!
Так ні! Замість цього він продовжує тримати в руках та притискати до себе мою колегу, яку я терпіти не можу! І він це чудово знає… мудак! А вона либиться, немов божевільна. І дивиться на мене із зухвалою насмішкою. Ще б пак.
І, що ще гірше, вони таки дійсно тільки-но цілувалися! Просто посеред граної танцювальної зали цього нічного клубу! На очах у всіх! Мені це не примарилося.
І це на моєму святі! Куди я просто не могла не запросити їх усіх. Політкоректність, хай йому грець. Оце так подарунок.
— До того ж…
Макс знову роззявив рота, але я просто не мала сил стояти та слухати цю маячню! Досить! Мій терпець урвався!
Інакше б я його таки травмувала. Або її… за те, що так охоче в це вплуталася, явно ж намагаючись мені сильніше дошкулити та принизити. Треба ж, навіть на Макса оком накинула, а я й не знала. Через конкуренцію, чи дійсно запала?..
Інколи лікарні нагадували серпентарій, їй-богу. Темний бік, який не бачать пацієнти.
Тож я різко розвертаюся та йду геть! Щоб вберегти себе від поліційного розслідування. Гамір в голові стає ніби сильніше. Мерехтіння темряви та світла у клубі посилює розгубленість та злість.
Чому мені так погано?.. Скільки насправді я випила того шампанського? Не настільки ж багато! Завтра я буду дуже шкодувати про це. Дуже.
— Гей! Дарино! Гей! — Макс кидається за мною.
Я просто ігнорую те, як він волає. Власне, гадаю, ми поставили крапку у наших відносинах тільки-но. І все, щоб він там не волів пояснювати — вже його особиста проблема. Як і різноманіття у сексі.
Єдине, що я хочу зараз: знайти брата, який через свої знайомства серед власних пацієнтів забезпечив мені місце у цьому клубі на вечір, кинути це все на нього, викликати таксі та поїхати додому.
Залишки розуму в мені говорять, що я надто пʼяна нині, аби лишитися. Точно щось зроблю таке, про що всі потім пошкодують… Прибʼю когось, до прикладу.
Тут мій погляд вихоплює серед людей вдалині Дмитра, мого старшого брата. Він здається доволі веселим, розмовляючи з кимось, кого я не бачу звідси, і дивиться геть в інший бік. Чудово!
Я прискорююся на непевних ногах, відчуваючи, що мені варто звідти забиратися. Але навколо занадто темно. І все ще миготить стробоскоп. Тож я, схоже, втрачаю всю уважність, позаяк на всіх парах врізаюся в когось з такою силою, що в мене аж в голові паморочиться! Святі горобчики!
Чоловік обхоплює мене руками, немов ловить, аби я не впала.
— Гей, ти в нормі? — ледь пробивається до мене крізь гуркіт музики та шум у вухах.
І він все ще тримає мене, допомагаючи встояти на ногах. Це йому в плюс, звісно. Гарячі долоні лежать на моїх голих плечах, від яких моїм тілом чомусь повзуть мурахи. Дивна реакція. То все алкоголь, мабуть.
Але… На біса! Як можна бути таким твердим?! Я скидаю голову, примружившись…
Агов, я знаю це підборіддя! І цей збіса спокусливий рот… І цей аромат парфуму, від якого в мене завжди у голові паморочиться і без алкоголю!
Тарас, довбаний, Григоренко! От же прокляття на мою голову! Я б мала здогадатися, що брат притягне його сюди.
Але варто усвідомленню того, хто мене обіймає, — ледь пробитися в мозок, як позаду знову починає волати Макс:
— Дарино! Почекай! — занив десь поруч мій вже колишній хлопець, однозначно.
І… мабуть, у всьому іншому, що сталося далі, було винне шампанське. Авжеж. І ще трохи — моє принижене его.
Ознайомчий уривок твору «Терапія кохання» (Ольга Горова). Повна аудіоверсія доступна у студійному записі Booka Radio.
Booka Radio AudiobooksЯк вам початок аудіоісторії «Терапія кохання»?
Ваша оцінка допомагає іншим слухачкам та читачкам обрати твір на вечір:









