Обкладинка аудіокниги «Був би сад, а солов'ї прилетять»
Ознайомчий фрагмент

Характеристики видання

Автор:
Настя Лайт
Жанр:
Любовне фентезі, Жіночий роман, Містика, Пригоди, Фентезі
Цикл / Серія:
Вічнолісся. Повернення трону.
Тривалість фрагмента:
9 хв
Мова:
Українська
Формат на сайті:
Аудіофрагмент (Розділ 1)

Аудіо на сайті

🎙️
ОзвученняСтудійний звукозапис українською мовою зі збереженням темпу та атмосфери твору.
🎧
Онлайн-плеєрВбудований плеєр дозволяє прослухати вступний розділ безпосередньо у браузері.
🛡️Твір розміщено як ознайомчий фрагмент.
Любовне фентезіЖіночий романМістикаПригодиФентезі📚 Серія: Вічнолісся. Повернення трону.

Був би сад, а солов'ї прилетять

Настя Лайт

Ознайомчий аудіофрагмент • Розділ 1
⏱️ 9 хв

Слухати початок твору онлайн

На Booka Radio доступний вступний ознайомчий розділ для знайомства з історією, озвученням та манерою читання перед покупкою чи повним прочитанням.

▶
Офіційний YouTube-канал Booka Radio56 тис. слухачок • 830+ студійних релізів
YouTube канал →

Про книгу

Роман «Був би сад, а солов’ї прилетять» Насті Лайт — це грандіозний фінал циклу, де на кону стоїть доля цілого світу. У цій історії про боротьбу за трон та повалення тиранії законний принц Вічного Лісу збирає союзників для вирішального бою проти жорстокої королеви. Таємниці розкрито, карти на столі. Але чиєю кров'ю буде здобута перемога, і яку фатальну роль у цій війні відіграє Селена Джессіка Реньєр?
📖
Текстовий фрагмент для читання

Геніальна ідея

⏱️ ~5 хв читання📝 894 слів

…Зорі прозорі вгорі,

Вам спиться, чи не спиться?

Вила на місяць новий

Молода вовчиця…

- Дівчата, бачу Таю на горизонті, - доповіла Нора, яка в той час стояла на вахті біля вікна.

- Нарешті, - з полегшенням видихнула Кіра, а вітер, що дув з вікна легенько розвіяв її стрижене під каре темно-русе волосся. Зараз Кірана дуже нагадувала легендарну Мулан завдяки зачісці і темним очам, в яких зовнішні кутики були трохи припідняті догори, а чудове вміння Кіри битися лише посилювало цю спорідненість. Найбільше Нориній небезпечній подрузі подобалася катана, дівчина була неперевершеною в володінні цією зброєю, хоча також вміла непогано стріляти з лука. Батьки спершу не звертали уваги на тренування Кіри, керуючись принципом «чим би дитя не тішилось – аби не плакало», але, ясна річ, довго так тривати не могло. Скоро вони перестали фінансувати заняття своєї доньки з тренером, оскільки вирішили, що Кіра вже доросла, а юній панні не личить битися, хай ліпше навчиться танцювати й вишивати. Дівчині не залишалося нічого іншого, крім як продовжити тренуватися самостійно і цілком таємно. Кіра нікому про це не розповідала, але вирішила, що має відкритися дівчатам, щоб вони розраховували на неї в тому разі, якщо раптом їхня оборона впаде і ворог таки прорветься до цієї кімнати.

- Якщо хтось і зможе нам зарадити, то тільки Траярна, - сказала Аріс. – До речі, мені одній здається підозрілим, що з коридору давненько нічого не чути?

Подібна на прекрасну принцесу Бель з казки  «Красуня і Чудовисько», сиділа Аріс в своєму зручному кріслі, тримаючи книгу з теорії магії на колінах. Норина подруга була володаркою густого каштанового злегка хвилястого волосся, нині заплетеного в легенький вузлик і закріпленого гарними шпильками в формі квіточок. Тонкі губи були міцно стиснуті, а погляд світло-карих очей, що за своєю формою нагадували очі лані, аж світився гострим розумом. Описуючи Аріс також варто згадати про її трохи гачкуватий ніс, широкі вилиці, смуглу шкіру і бездоганні манери, вишколені довгим перебуванням при дворі у дроу, темних ельфів, до раси яких Аріс належала і сама. А ще ця дівчина – талановита чаклунка з бездонним резервом. Для неї немає неможливих заклять, таких просто ще не придумали. Можна лише уявити, якою крутою магічкою Аріс стане, коли вивчиться. Та їй не буде рівних! Спитаєте, в чому ще полягає подібність нашої Аріс із Бель? Сумна історія. Справа в тому, що хоче нашу бідолашну темну ельфійку один перевертень з гидким характером, ім’я якого Велорес, замкнути у своєму замку і не випускати, щоб, бачте, вберегти. Ось вона й журиться через це. Аріс з тут присутніх взагалі найбільше постраждала від чоловічого шовінізму. Вел її настільки дістав, що вона навіть пригрозила йому розривом стосунків і тепер страшенно переживає через це.

- Так, ця тиша досить підозріла, адже до цього вони три з половиною години намагалися пробитися сюди, - насторожено прислухалась Нора. Око в неї досі сіпалось від нескінченних ударів у двері її кімнати, вовтузіння в коридорі та прохань прислухатися до "здорового глузду". Це так Джек назвав їхню з хлопцями шалену ідею, на яку жодна істота з тверезою пам’яттю не погодилася б, а тим паче високоінтелектуальні дівчата, які зібралися наразі в Нориній кімнаті.

- Я так більше не можу! Хочу на волю, на вулицю! Тая мусить нам допомогти, інакше я здурію в чотирьох стінах! Та ще й без їжі! Ні, провидиця – наша остання надія, - у відчаї сказала Лінда, підбігаючи до вікна. – Вона має дар мислити ясно і спокійно за будь-яких обставин, а я вже всі свої ідеї висловила. Більше від мене нічого путнього не чекайте!.. Як гадаєте, може, в неї буде із собою щось солодке?

Очі Лінди світилися такою надією, що ніхто з дівчат не наважився руйнувати її мрії. Їсти хотілося всім, але Лінда страждала найбільше. Вона не могла прожити і десяти хвилин без цукру, адже вона фея як-не-як, а в цих істот магія світла, вона вимагає багато глюкози, тож пристрасть Лінди до солодкого цілком природна. Всі знали про любов феї до солодощів і підгодовували її, щоб зробити дівчині приємність, адже вона така мила! Особливо старався Лі. Він, кажуть, взагалі їй шоколад, цукрову вату, зефір та морозиво тонами носив, щоб вона погодилася з ним зустрічатись. Але в образ доброї маленької феї зовсім не вписувалися два топірці, що були причеплені до її ременя. Незважаючи на низенький зріст, Лінда з вражаючою (навіть трохи моторошною) майстерністю володіла своєю зброєю. Це вміння дівчини могла підтвердити картина на стіні із зображенням осіннього пейзажу, намальованого маслом. Пейзаж тепер був цілком втрачений і реставрації не підлягав, адже Лінда з нудьги кидала в нього своїми топірцями.

- Так, цей її святий дар пофігізму не раз рятував нас, - кивнула Нора, згадуючи, як провидиця зберігала спокій навіть у жандармів. – Все, розбирайте барикади.

Четверо дівчат заметушилися, відсуваючи від дверей стіл і крісло, потім кожна зняла зі входу свої захисні закляття (чари Аріс були найсильнішими). Спитаєте, навіщо вони загородили прохід меблями, якщо встановили закляття? А так спокійніше.

В двері постукали. Нора кахикнула і якомога спокійніше мовила:

- Заходь!

Щойно провидиця опинилася в кімнаті, дівчата знову наклали закляття і забарикадували вхід. Тая здивовано, але мовчки, спостерігала за їхніми діями.

- Тає! – накинулася на новоприбулу з палкими обіймами Нора. – Ти навіть не уявляєш, яка я щаслива, що ти знову з нами! Ці хлопці мене дістали! Вже в печінках сидять! Один Іш нормальний, він на нашому боці і виконує диверсії в тилу ворога! Ми з Кірою, Аріс і Ліндою… До речі, знайомтеся: Кіро, це Тая, Тає, це Кіра, решта тут ніби знає, хто є хто… Так от, ми з дівчатами ледве відбилися!

Ознайомчий уривок твору «Був би сад, а солов'ї прилетять» (Настя Лайт). Повна аудіоверсія доступна у студійному записі Booka Radio.

Booka Radio Audiobooks
💬

Як вам початок аудіоісторії «Був би сад, а солов'ї прилетять»?

Ваша оцінка допомагає іншим слухачкам та читачкам обрати твір на вечір:

Інші аудіокниги авторки Настя Лайт

Бібліотека Booka Radio

Більше українських аудіоісторій

Досліджуйте каталог аудіокниг: знайомтеся з новими творами, слухайте ознайомчі фрагменти онлайн та читайте матеріали про авторів у нашому блозі.

Ще в цьому жанрі

Схожі аудіокниги

Увесь каталог →