Королева в подарунок

Ніч окутала землю темрявою й принесла на своїх невидимих крилах легку дрімоту. Навіть у зазвичай гамірному королівському палаці запанувала тиша. Здавалося, це найкращий час для обговорення таємниць. На дорогому позолоченому підсвічнику самотньо палала єдина свічка, тьмяно освітлюючи просторий кабінет, у якому виділялися постаті двох чоловіків. Один із них сидів у широкому кріслі за масивним дерев’яним столом і не поспішаючи смакував червоне вино з прозорого келиха.

— Отже, король мертвий. Ми не можемо знехтувати такою нагодою й не скористатися шансом захопити владу у свої руки.

Інший чоловік, явно молодший за свого співрозмовника, сидів на м’якому дивані біля нерозпаленого каміна, що був ідеально вичищений, і в ньому майже не залишилося слідів попелу. Він приглушеним голосом змовницьки поцікавився:

— Що пропонуєте? Державний переворот?

— Не так радикально, — заперечно похитав головою розсудливий чоловік, дивуючись запалу юнака. — Потрібно діяти обережно й хитро. Принцеса — наш ключ до влади. Вона юна й недосвідчена, ти одружишся з нею й станеш її регентом. Це, вважай, необмежена влада у твоїх, а значить, і в моїх руках.

Хлопець, не витримавши тиску, підвівся на ноги та неспішними кроками міряв кімнату. Таке майбутнє не дуже йому подобалося. Звичайно, він мріяв стати королем, але те, що разом із королівством йому в подарунок дістанеться ще й королева, не тішило. Його приваблювали покірні, сором’язливі та милі дівчата, проте це були не ті риси характеру, якими володіла принцеса. Зрештою, трохи обміркувавши цю пропозицію, яка насправді була наказом, він зупинився біля столу та поглянув своєму співрозмовнику в трохи зморшкувате обличчя:

— Чому б це Арабеллі виходити за мене? У нас непросте минуле, і, наскільки пам’ятаю, у неї вже є наречений.

Той лише недбало змахнув рукою. Здавалося, на шляху до своєї мети його не лякали жодні труднощі:

— Про нареченого я подбаю, заручини будуть розірвані. Якщо вона бажає правити, то змушена буде взяти шлюб. І тут поруч опинишся ти. Спочатку можеш не проявляти зацікавленості до неї, а потім поступово дарувати невеличкі знаки уваги. Зрештою, зізнаєшся, начебто несподівано закохався. Не думаю, що запевнити невинну дівчину у щирості своїх почуттів для тебе буде складно.

Насправді він уже був упевнений у своїй перемозі та в ідеальності свого підступного плану. Але інколи доля полюбляє вносити свої корективи, і чи це саме той випадок — покаже лише час.